Розділяємо тривогу всіх, хто прийняв на себе тягар боротьби з грізним та жорстоким недугом - туберкульозом, епідемія якого наростає в Україні. Бажаємо Вам особисто, Вашій сім'ї та всім людям здоров'я та щастя.

Фундація „Громадський рух „Українці проти туберкульозу”

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

Про Всеукраїнський день боротьби із захворюванням на туберкульоз

З метою активізації діяльності щодо запобігання виникненню і поширенню захворювання на туберкульоз, враховуючи рекомендації Всесвітньої Організації Охорони Здоров'я та на підтримку ініціативи громадського руху “Українці проти туберкульозу”

постановляю:

  1. Установити Всеукраїнський день боротьби із захворюванням на туберкульоз, який проводити щорічно 24 березня.

  2. Міністерству охорони здоров'я України, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям забезпечити здійснення за участю Національного комітету Товариства Червоного Хреста України, громадських організацій заходів щодо організації та проведення Всеукраїнського дня боротьби із захворюванням на туберкульоз.

  3. Державному комітету інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України разом з Міністерством охорони здоров'я України забезпечити висвітлення у засобах масової інформації здійснення заходів, пов'язаних з організацією та проведенням Всеукраїнського дня боротьби із захворюванням на туберкульоз.

Президент України Л. Кучма м. Київ, 22 березня 2002 року № 290/2002< /p>

Мал

Фіброзно-кавернозний туберкульоз легень. (Патологоанатомічний препарат в природному кольорі). Великі темні плями праворуч - каверни (тканини, що розпалась) Маса жовтих плям - туберкульозні осередки.

Мал

Фіброзно-кавернозний туберкульоз. Туберкулома з мікобактеріями, видалена в результаті операції. (Фото із архіву доцента Кримського Державного медичного інституту, фтизіохірурга В.А. Івашковського)

«Якщо небезпека хвороби визначається кількістю жертв, то туберкульоз залишить далеко позаду навіть такі страшні інфекційні хвороби, як холера та чума».

Роберт Кох, першовідкривач збудника туберкульозу, 1882 р.

Тільки факти:

Сьогодні на обліку в протитуберкульозних диспансерах України перебуває близько 700 тисяч хворих співвітчизників - 1,4 % від усього населення.

З них близько 120 тисяч – з активною, найбільш заразною формою туберкульозу.

Якби всі захворівші жили на одній території, то заселили б таку область України, як Чернівецька, або два міста Севастополь. Проте це лише офіційно зареєстровані хворі, що у зв'язку з безвихідним становищем звернулись за медичною допомогою. А скільки ще хворих ходять, заражаючи інших та не звертаються до лікарів до того часу, доки туберкульоз у них не увійде у фінальну стадію. Виходячи з цього, вважається, що реальна кількість хворих в Україні в 1,5 - 1,7 рази більше від зареєстрованого числа.

Попри всі зусилля, держава ще й досі не змогла створити адекватний механізм впровадження законодавчих норм в життя, тому епідемія туберкульозу продовжує невпинно поширюватися. Щороку на туберкульоз захворюють більше 40 тисяч українців. При тому, що за останні 10 років захворюваність на туберкульоз зросла в країні майже у 2 рази і становить 86 випадків на 100 тис. населення, щорічно збільшуючись майже на 10 відсотків, протягом багатьох років фтизіатрична галузь фінансується за залишковим принципом, протитуберкульозні програми не виконуються, протитуберкульозні медичні заклади у порівнянні з іншими лікувальними установами найгірше обладнані та забезпечені матеріально, знищено багато лікарень, диспансерів, санаторіїв, де проходили лікування хворі на туберкульоз, не відбувається оновлення кадрів. Епідемічні показники щодо туберкульозу в Україні в 10–12 разів вищі за відповідні у розвинених країнах.

В ряді областей України, зокрема Херсонській, Миколаївській, Дніпропетровській, Луганській, Донецькій, Одеській областях зазначений показник сягає 90–110 випадків на 100 тисяч населення, що втричі вищий за епідемічний поріг. За кількістю випадків захворювання на туберкульоз Україна стабільно займає друге місце в Європі слідом за Росією. Смертність від туберкульозу в Україні є найбільшою серед смертності від інфекційної патології і становить 22,6 випадків на 100 тис. населення. Щороку від туберкульозу вмирають більше 10 тис. наших співвітчизників.

Близько 2/3 хворих на туберкульоз складають особи працездатного і репродуктивного віку. Із всіх вперше виявлених хворих на туберкульоз у 2004 році непрацюючі працездатного віку склали 42,9%, пенсіонери – 13,6%, робітники – 13,0%, вперше виявлені хворі, які зареєстровані в інших міністерствах і відомствах – 8,1%, службовці – 3,6%, робітники аграрного сектору – 3,3%, особи без постійного місця проживання – 2,4%, учні – 2,2%, медичні працівники – 2,0%, особи, які повернулися з місць позбавлення волі – 1,9%, студенти – 1,7%, приватні підприємці – 0,9%, інші – 4,4%.

Найбільша смертність від туберкульозу – у віковій групі 40-59 років та серед осіб похилого віку. Найбільші показники смертності від туберкульозу були зареєстровані у Херсонській, Одеській, Донецькій, Дніпропетровській, Луганській та Волинській областях. Від загального числа померлих з активним туберкульозом в 2004 році 33,7% хворих померло вдома. Значний відсоток хворих (до 13,7%) помирає до одного року спостереження в диспансері. Щорічно зростає число хворих, невід омих диспансеру, тобто з посмертно встановленим діагнозом туберкульозу (до 8,7% від усіх померлих). В основному, це соціально дезадаптовані групи населення (бомжі, наркомани, мігранти, алкоголіки тощо). Але показники щодо ситуації із епідемією туберкульозу в Україні – відносні, оскільки вони базуються лише на одному показнику – звертаннях громадян, активного ж виявлення хворих на туберкульоз практично немає. З кожним роком погіршуються і показники лікування цієї хвороби.

Мал

Туберкульозна скрофулодерма. Біля грудинного кінця ключиці – великий потворний вузол, з якого при надавлюванні виділяються гній та казеозні маси. Захворювання почалось з туберкульозного лімфаденіту. Сформований абсцес прорвався на поверхню шкіри.

Тільки факти:

Якщо раніше для лікування хворого туберкульозом вистачало 2-3 медичних препаратів на чолі з стрептоміцином та 4-8 місячного перебування під медичним наглядом, то зараз необхідно вже 5-7 препаратів та лікування до 2 років.

Ускладнення туберкульозного процесу спостерігається в двічі частіше у хворих, що проживають на територіях, прилеглих до ЧАЕС.

У пацієнтів із зараженої зони в 1,7 рази частіше відмічається гострий початок хвороби, в 2 рази – тяжка ступінь інтоксикації.

Мал

Виразковий туберкульоз шкіри та слизових оболонок роту. Велика болісна виразка у хворого кавернозним туберкульозом легень.

Тільки факти:

Стрімко зростає число хіміорезистентного (стійкого по відношенню до ліків) туберкульозу. Цю проблему називають рукотворною.

Після лікування бактеріовиділення припиняється лише у 80% вперше виявлених хворих.

Наскрізні руйнування легень – каверни – заростають зараз лише у 66% хворих.

При нестачі протитуберкульозних препаратів хворі лікуються нерегулярно і мікобактерії пристосовуються до протитуберкульозних засобів і навіть краще розмножуються в організмі хворого за присутності нерегулярно вживаних ліків. Так виникає стійкість мікобактерій туберкульозу до 1-2 і навіть до 5 та більше препаратів.

Потім, коли такими стійкими мікобактеріями заражається здорова людина, то у неї виникає хіміорезистентний туберкульоз, і такого нового хворого немає чим лікувати.

Такі хворі часто гинуть.

Мал

Туберкульозна вовчанка. Крупна червоно-коричнева бляшка, що при діаскопії стала жовтувато-бурою (симптом яблучного желе). Вушна раковина вкрита лусочками, в мочці вуха пальпується вузол, в центрі бляшки виразно виділяється атрофічний рубець.

Тільки факти:

Туберкульоз вражає всі органи та тканини організму. Немає такого органу у людини чи тварини, що не уражався б туберкульозом, окрім волосся та нігтів.

Тому в залежності від місця враження мікобактерії можуть виділятися у зовнішнє середовище від хворого на туберкульоз з мокротою (при туберкульозі органів дихання), калом (при туберкульозі шлунково-кишкового тракту), сечею чи спермою (при туберкульозі сечостатевої системи), з молоком при кормлінні дітей та тварин (при туберкульозі молочної залози), з менструальними виділеннями (при туберкульозному враженні жіночих статевих органів), зі сльозами (при туберкульозі очей), з виразок, свищів (при туберкульозі шкіри), лімфатичних вузлів чи костей зі свищами тощо.

Хворі на туберкульоз тварини виділяють мікобактерії з мокротами, слиною, фекаліями, сечею, заражаючи при цьому пасовища. Нерідко заразитися можна при споживанні зараженого молока та м'яса.

Мікобактерія туберкульозу є стійкою до впливу концентрованих кислот, лугів, спиртів, зберігає життєдіяльність в температурному режимі від - 270 0 С до + 150 0 С.

Мікобактерії у річковій воді живуть до 5 місяців, в ґрунті - 1-2 місяці, в фекаліях та на пасовищах - більше одного року, в молокопродуктах (масло, сир, тощо), таких що зберігаються у холоді - до 10 місяців, в пилюці до 3-5 місяців. При температурі - 23 0 С мікобактерії туберкульозу не гинуть 7 років, а сонце їх вбиває лише через 2-6 годин. При нагріванні до температури 85 0 С мікобактерії гинуть через півгодини.

Якщо врахувати, що туберкульозом хворіють понад 55 видів сільськогосподарських та диких тварин, риби, біля 25 видів птахів, то зрозуміло, що сьогодні ми не маємо реальної уяви про розповсюдженість туберкульозу в Україні.

Окрім хворих людей в Україні нараховується біля 26-27 тисяч сільськогосподарських тварин, хворих на туберкульоз.

Мал

Туберкульозне пошкодження хребта. Великий кутовий кіфоз в розпалі хвороби.

Мал

Бородавчатий туберкульоз шкіри. У хворого, що раніше переніс туберкульоз легень, в місці проникнення мікобактерій в шкіру сформувалась бляшка, покрита шкірками та роговими масами

Тільки факти:

• З 1882 в світі від туберкульозу померло не менше 200 мільйонів осіб;

• Третина населення Землі інфікована паличкою Коха;

• Щорічно у світі помирає від туберкульозу близько 3 мільйонів осіб.

Це найвища смертність від туберкульозу в історії людства.

Загальна кількість хворих туберкульозом у світі досягає 50-60 млн. осіб. Це еквівалентно населенню Франції.

У багатьох частинах світу ця недуга вийшла з-під контролю, тому в серпні 1993 року Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) оголосила що туберкульоз на даний момент є "глобальною надзвичайною ситуацією" .

Це перша подібна заява в історії ВООЗ.

• В Україні епідемія туберкульозу оголошена з 1995 року.

Прогнози ВООЗ:

• В світі протягом наступного десятиріччя передбачається 90 мільйонів нових випадків захворювання на туберкульоз.

• З людей, що захворіли, 30 мільйонів можуть померти протягом цього ж десятиріччя.

• В період від 1990 року до сучасності смертність від туберкульозу може складати:

• в Південній Азії – 12,3 млн. осіб;

• в Західній Азії – 7, 15 млн. осіб;

• в країнах Тихоокеанського узбережжя - 5,94 млн. осіб;

• в Північній Африці – 2,98 млн. осіб;

• в країнах Латинської Америки та Карибського басейну – 1,21 млн. осіб;

• в Західній Європі – 302 тис. осіб,

• в Південній Європі – 72 тис. осіб;

• в Японії – 42 тис. осіб.

Мал

Наслідки туберкульозного спондиліту, перенесеного в дитячому віці. Деформація хребта та грудної клітини. Контрактура кульшового суглобу.

Мал

Показник захворюваності в місцях позбавлення волі в 140 разів (!) більший за середній в Україні. Саме у амністованих по хворобі з місць позбавлення волі діагностуються найбільш важкі форми захворювання.

ЗАХИСТІТЬ СЕБЕ ТА РОДИНУ ВІД ТУБЕРКУЛЬОЗУ

ЩО ТРЕБА ЗНАТИ ХВОРОМУ НА ТУБЕРКУЛЬОЗ ТА ЙОГО РОДИНІ

Заразитися туберкульозом можна від хворої людини або тварини, які виділяють мікобактерії з слиною, харкотинням, сечею, калом, молоком в зовнішнє середовище. Мікобактерія туберкульозу надзвичайно стійка і тривалий час може зберігатись у висушеному харкотинні, на посуді та особистих речах хворого, в поросі, не боїться низької температури, однак швидко гине під впливом сонячного повітря.

Основні правила для хворого:

  • дисциплінованість, дотримання рекомендованого лікарем режиму лікування та правил особистої гігієни;

  • обов'язковий прийом протитуберкульозних медикаментів, навіть при умові нормального самопочуття протягом терміну, який визначається лікарем.

Пам'ятайте, що перерване лікування призводить до зниження чутливості мікобактерій до протитуберкульозних засобів та виникнення так званого хіміорезистентного туберкульозу, ефективність лікування якого дуже низька.

Ваша нерозважлива поведінка у разі виявлення у Вас туберкульозу та недотримання спеціальних гігієнічних вимог може бути причиною зараження інших членів сім'ї.

Для хворого обов'язкове використання індивідуальних предметів гігієни та вжитку, проведення поточної дезинфекції в приміщенні, дотримання гігієни кашлю:

Гігієна кашлю:

при кашлі або чханні хворий повинен відвертатись від людей, які є поблизу, ні в якому разі не спльовувати харкотиння на землю, у водойми, криниці, каналізацію, а тільки в спеціальні плювальниці чи склянки, контейнери з кришками.

Після використання проводиться дезинфекція:

  • харкотиння та плювальниці:

заповнену плювальницю з відкритою кришкою кип'ятять протягом 20 хвилин у 2%-ому розчині соди, а потім засипають на 60 хвилин хлорним вапном ( 20,0 г сухого хлорного вапна на 100,0 мл харкотиння). Через годину харкотиння зливають у каналізацію, плювальницю миють 2%-вим розчином соди або теплою водою.

Обов'язковій дезинфекції підлягають:

  • посуд - після механічного очищення знезаражується кип'ятінням у 2%-му розчині соди протягом 15-20 хвилин, залишки їжі заливаються однаковим з їжею об'ємом 10% розчину хлорного вапна на 4 години або кип'ятять протягом 30 хвилин у посуді з закритою кришкою;

  • білизна, рушники, предмети догляду - перед пранням замочуються в 2% розчині соди з послідуючим кип'ятінням;

  • верхній одяг, взуття, постіль - виносять на сонце на 5-6 годин;

  • приміщення - регулярно провітрюються, в них проводяться 2-3 рази на добу вологі прибирання, особливо ретельно обробляються місця загального користування, а також ліжко та речі біля ліжка на відстані 2-х метрів від нього;

  • ганчірки, що використовуються для прибирання обеззаражуються 5% розчином хлораміну.

Приготування дезрозчинів:

Для приготування 10 л 10% або 20% вихідного розчину в емальоване цеберко кладуть відповідно 1 чи 2 кг сухого хлорного вапна і заливають водою до 10 літрів . Відро з хлорно-вапняковою сумішшю ставлять на 24 години в темне прохолодне місце. Потім освітлений розчин зливають в темну скляну посудину, зберігають не більше 10 днів. Після цього можна робити робочі розчини.

Шляхи попередження туберкульозу у членів сім'ї хворого:

  • ізоляція хворого (госпіталізація в протитуберкульозний заклад);

  • обов'язкове обстеження всіх членів сім'ї після виявлення захворювання на туберкульоз в одного з її членів, а також їх періодичне послідуюче обстеження в протитуберкульозному диспансері (кабінеті) не рідше 1 разу в б місяців;

  • обмеження контактів хворого з дітьми та заборона контакту з новонародженими дітьми;

  • проведення хіміопрофілактики протитуберкульозними препаратами, ізоляція дітей і підлітків з вогнища інфекції (направлення в спеціалізовані протитуберкульозні санаторії);

  • раціональне повноцінне харчування;

  • ведення здорового способу життя, використання методів загартування, що підвищують опірність організму.